Slider

   Трансфер: Івано-Франківськ - Ясіня - ДРАГОБРАТ-БУКОВEЛЬ.   тел.  +38 067 905 30 67

Курорт зимових видів спорту і літнього відпочинку Драгобрат розміщений на висоті 1400-1700 метрів Свидовецького хребта Українських Карпат, Рахівського району, Закарпатської області, в 12-ти кілометрах від селища Ясіня.

Вартість проїзду з Івано-Франківська до смт.Ясіня на мікроавтобусах-таксі складає 300грн. з особи.

    ПОЇЗДОМ. З Києва  курсує прямий поїзд 457Ш Київ-Рахів. Поїздом 43Ш Київ-Івано-Франківськ можна доїхати до Івано-Франківська(прибуття в 5.45год.), в 6.35г. з шостої платформи біля вокзалу відправляється автобус "Івано-Франківськ-Рахів", або приватними мікроавтобусами (приблизна вартість 180-200 гривень з людини) до селища Ясіня, чи рейсовим автобусом до Яремче, з пересадкою на автобус  до Ясіня. Якщо добиратися потягом до Львова,  до станції Ясіня курсує поїзд 606П Львів-Рахів. На період зимового туристичного сезону курсують додаткові поїзди: Кременчук-Ворохта, Київ-Ворохта, Харків-Рахів, Одеса-Рахів.

   АВТОМОБІЛЕМ. З Києва: Житомир, Рівне, Дубно, Кременець, Тернопіль, Бучач, Монастирський, Івано-Франківськ, Надвірна, Яремчі, Яблуниця, Ясиня. Зі Львова: Бібрка, Рогатин, Бурштин, Галич, Івано-Франківськ, Надвірна, Яремче, Яблуниця, Ясіня.

    З селища Ясіня на Драгобрат можна дістатися на таксі-позашляховиках (УАЗ, ГАЗ-66), вартість проїзду складає  300грн. з людини, замовлення окремої машини - 1200грн.(від 1 людини до 4), вартість ГАЗ-66 - 3000грн. В селищі для мандруючих на своїх авто існують платні стоянки. 

     ТРАНСФЕР: Ясіня-Драгобрат, Ясіня-Івано-Франківськ:    тел.  +38 067 905 30 67


⇓ ІСТОРІЯ, ЛЕГЕНДИ КРАЮ ⇓

Рахівщина — великий туристичний район. Любителів подорожей тут зустрінеш у будь-яку пору року.
Близниця, як і всі Українські Карпати, оспівана в піснях і казках. Тут ви почуєте одну з найцікавіших легенд про назву вершини.

Під горою Петрос жила колись сім'я гуцула. Одного разу влітку до них приїхали здалеку знайомі із своїми синами-близнюками. Гуцул мав дочку-красуню. У розмовах з'ясувалось, що дівчина та юнаки народилися в один рік і день.
Після цих відвідин вони часто зустрічалися, гуляли в мальовничих околицях Петроса. Юнаки закохалися в дочку гуцула, та і їй подобалися хлопці — один одного кращий. Довго не наважувалися хлопці, але нарешті освідчились дівчині в своїх почуттях. Батьки не були проти майбутнього весілля, але кому віддати перевагу — дівчина не знала. Нарешті вона сказала братам: «Хто з вас принесе мені в дарунок шовкову косицю, тому віддам своє серце і руку».
Довго блукали хлопці по горах у пошуках шовкової косиці (так в Карпатах називають едельвейси). Вони піднялись на полонину, зустріли там старого чабана і розповіли йому про наказ дівчини. Старий чабан запропонував хлопцям засушені едельвейси, але вони відмовились— ображати неправдою дівчину не до лиця легіням. Тоді чабан показав на стрімкі схили трійчатої вершини: «Там росте шовкова косиця. Тільки дістати її може найсміливіший і найсильніший леґінь. Підніматися на скелі нелегко. До того ж квіти охороняють дівчата-красуні. Вони подарують їх вам, якщо ви назавжди залишитесь у їх гірському царстві. А ні — вони скинуть вас із скель у глибокі провалля...»
Це не злякало юнаків. Кохання додавало їм сил. Брати довго піднімались в гори і серед недоступних скель побачили лише одну квітку. Випереджаючи один одного, вони стали видиратися на скелі. Кожному хотілося першим зірвати квітку. Одному з хлопців вдалося дістатися до шовкової косиці. І тут з'явилися гірські красуні, запрошуючи легінів залишитися серед них. Не погодились брати. А горянки розсердились: «Не бачити вам щастя в житті!»
Під ногами хлопця з квіткою шовкової косиці розкололася скеля, він зривається в провалля і, падаючи, збиває свого брата...
      Дівчина довго чекала братів. Не дочекавшись, пішла в гори, на пошуки. На полонині старий чабан розповів їй про свою зустріч із хлопцями, показав скелі, до яких вони пішли. Зійшла дівчина нa скелі і побачила сліди страшного лиха. Не витерпіла горя дочка гуцула й кинулася зі скелі у провалля...

     Три вершини, розташовані поряд в цьому місці, жителі назвали Близницями. Найвища вершина носить назву Близниця (так місцевою говіркою називають одну з дівчат-близнят). По дорозі зустрінемо скелі-виступи — Перший жандарм, Другий жандарм, Третій жандарм. Походження їх назв також з'ясовує легенда. Здалеку три виступи на скелястих схилах Близниці нагадують людські постаті. Кажуть, розслідувати причини смерті братів-близнят та дівчини приїхали жандарми. Почувши трагічну розповідь старого чабана, вони від страху закам'яніли. Так і стоять вони досі, оберігаючи місце загибелі трьох закоханих і перепиняючи дорогу всім, хто намагається піднятися на Близницю в пошуках шовкової косиці...


     Зручні дороги і стежки, якими можна в будь-яку пору року зійти на Близницю, зробили цю гору улюбленим місцем відпочинку мандрівників. Піднімаючись на Близницю, ви побуваєте на полонинах — гірських луках, вкритих яскравим килимом квітів, викупаєтесь у гірських потоках і озерах.
У районі Свидовця, як і в усіх Карпатах, зустрічаються ведмеді, дикі кабани, рисі, олені, козулі. Тут також багато птахів: тетереви, глухарі, куріпки, фазани, сойки, яструби, влітку прилітають лелеки. На скелястих відрогах гніздяться орли.
На схилах Близниці беруть початок потоки — Свидовець, Косівка, Станіслав, які впадають у Тису. В ріках є багато риби: райдужна й струмкова форель, харіус.
Зима тут. як правило, м'яка, сніжна, середня температура коливається від — 3° до ~ 5° С. Схили гори — різної крутизни та довжини й дуже зручні для катання на лижах. Туристи на Близницю піднімаються в будь-яку пору року, за винятком невеличкого періоду зими, коли наступають сильні морози, погана видимість і ожеледь.
Восени в цьому районі випадає мало опадів, дні стоять теплі, вночі бувають заморозки.
Сніг на Драгобраті випадає в кінці листопада і лежить до кінця квітня, а подекуди і до самого літа. На схилах гори Стіг (1707 метрів) можна їздити на лижах ще в травні. Весна настає в горах пізніше, ніж на рівнині, але вже у квітні з-під снігу пробиваються проліски та шафран. У травні — червні цвітуть сади, ліси й гори покриваються буйною зеленню.